Прем'єр Іспанії і глава уряду Каталонії вперше зустрілися в Мадриді. Чи свідчить це про менш жорстку позицію Іспанії щодо Каталонії?
В ефірі Українського радіо у програмі "Сьогодні. Вдень" ситуацію аналізував політичний аналітик, журналіст-міжнародник, публіцист Віктор Каспрук.
На мою думку, це свідчить не про визнання Іспанією незалежності Каталонії, а про відновлення діалогу, тобто визначення позиції. І це важливо, бо це перша спроба відновити діалог після розриву відносин після референдуму 1 жовтня 2017 року в Каталонії, де вона продемонструвала своє бажання незалежності. Обидві сторони виявили бажання домовлятися про домовленості, але не більше.
І справді, як вони можуть домовлятися, якщо один учасник є прихильником незалежності, а інший - проти цього. Відомо, що новий очільник Кабінету міністрів Іспанії є менш жорстким до позиції Каталонії. Недавно він дозволив перевезти каталонських сепаратистських лідерів, які перебувають у в'язницях, ближче до дому. Тобто, якісь поступки уже зроблено. Чи підуть каталонці на якісь поступки щодо Іспанії і виберуть, можливо, якусь менш жорстку форму сепаратизму у своїй діяльності чи в своїй боротьбі?
Я не думаю, що вони на це готові. В іспанському уряді чимало жінок, а вони більше готові домовлятися, ніж чоловіки. З іншого боку, є, можливо, якість пропозиції, які не оприлюднені в пресі. Уряд Іспанії міг запропонувати каталонцям якусь форму федералізації, тобто надання Каталонії більше прав. Якщо не зараз, але це може звучати в майбутньому, бо Іспаня не готова відпускати Каталонію, А каталонія не готова відмовлятися від ідеї незалежності.
У Твітері Педро Санчес написав, що політична криза вимагає політичного рішення. Що у цій ситуації означає "політичне рішення"?
Думаю, це означає, що не буде якихось силових варіантів. Буде відстоювання незалежності Каталонії. Не буде терактів, убивств, силових рішень. Тобто, щоб це відбулося цивілізовано, за круглим столом переговорів. Але не застосовувати силу ні з боку Іспанії, ні з боку Каталонії.
Чи може цей конфлікт перейти в якусь затяжну форму? Чи будуть тут шукати тривалого розв'язання конфлікту?
Цей процес потребує багато зусиль, часу, бажання домовлятися з обох сторін. З іншого боку, можливий якийсь перехідний період. Якщо, наприклад, каталонці домовляться про федералізацію Іспанії, про те, щоб Каталонія отримала більше автономних прав усередині Іспанії, про те, що вона має право приймати рішення щодо бюджету. Тобто йдеться про поступки з обох боків на якийсь перехідний період. Це видається найбільш реальною позицією Іспанії і Каталонії.
Чи усвідомлюють в Іспанії і Каталонії, що ці події негативно впливають на міжнародний імідж, на таку сферу як туризм?
Потрібно враховувати, що Каталоня є найбільш успішною частиною Іспанії. В Каталонії не раз заявляли, що вони є економічним локомотивом Іспанії. Якщо буде певне розподілення коштів на користь Каталонії, а не тільки на користь центрального бюджету, тобто тут треба йти і на політичні, і на економічні поступки. Треба зважувати, що вигідно Іспанії, що вигідно Каталонії. З іншого боку, тут не можна оминати той фактор, що, можливо, до цього референдуму якісь зусилля доклала і Росія. Україні дуже обережно треба висловлювати свою офіційну точку зору щодо подій навколо Іспанії та Каталонії, бо Росія хоче показати, що це може бути застосовано і щодо України.
