В ефірі Українського радіо у програмі "Сьогодні. Зранку" ситуацію зі звільнення українських політв'язнів у Росії аналізував координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій Діденко.
Українські політв'язні в Росії: чи є в Росії бажання і воля Путіна розв'язувати цю проблему? Уповноважена з прав людини України Людмила Денисова провела переговори з омбудсманом Росії Тетяною Москальковою і домовилася розробити дорожню карту зі звільнення політв'язнів на території України і Росії. Російська сторона щось приховує, не допускаючи Людмилу Денисову до українських політв'язнів у Росії, і зокрема, до Олега Сенцова?
Якщо говорити про справу Олега Сенцова, то ми бачимо яскравий приклад брутальних порушень прав людини - починаючи з примушування до російського громадянства. До Олега досі не допускають українського консула, говорячи, що Олег не є громадянином України. Це абсолютне безчинство. Не дають можливості громадянину України зустрітись з українським консулом, родичами. Відбуваються очевидні маніпуляції на політичному рівні.
Які очікування від зустрічі омбудсманів України і Росії, Ваші оцінки?
Я нічого позитивного не очікував від цієї зустрічі. Єдиний позитив - це налагодження комунікації і якихось зв'язків, бо особливо важко говорити про це, коли мова йде про окуповані території.
Триває політична гра. Ми в Україні бачимо і розуміємо, що відбувається. На окупованих територіях відсутнє поняття про права людини, немає інституції, до якої людина могла б звернутися і поскаржитися на права людини.
Що стосується українців, які перебувають на тероторії Російської Федерації, то, на мій погляд, це абсолютна ганьба, абсолютне приниження честі і гідності цих людей. Тисячі кілометрів, які подолав Олег Сенцов, перебуває на краю Росії, в жахливих умовах. Це навмисно робиться, щоб людину зламати, принизити її.
Росія діє як за часів Радянського Союзу. Недопуск до Олега Сенцова українського омбудмана - це частина інформаційної кампанії, щоб подалі відтягнути від головної для Росії події футбольного чемпіонату, який там зараз відбувається.
Відбуваються всілякі провокації і маніпуляції. Згадаймо про останній візит європейського комісара, коли його не допустили в Крим тільки тому, що він зазначив свою місію до України, а не Російської Федерації.
У Росії впродовж років релігійна організація "Свідки Єгови" заборонена законом, бо визначена екстремістською організацією. Але члени цієї організації, передусім, пацефісти, не несуть військової служби або несуть альтернативну службу.
Мене більше турбує і бентежить у цьому контексті заборона Меджлісу - визнання екстремістською організацією Меджлісу кримсько-татарського народу. Невже це не є депортацією сталінською, витіснення цілого народу з території Криму? Це нагадує депортацію кримських татар 1947 року. Відбувається тиск на лідерів кримсько-татарського народу. Створюються умови для неможливості нормального життя цього народу.
Голодування ув'язненого - це останній крок. Якщо людина не може донести свою позицію, то вдається до голодування, самоушкодження, самокаліцтва.
Нині відбувається глобальна акція на підтримку Олега Сенцова. Очолює цю акцію Олександра Матвійчук. Зараз роблять різні кроки, щоб донести до суспільства, до керівництва, принаймні, Росії, а також щоб тиснути через представництва дипломатичних служб, з допомогою митців, спортсменів. Українське громадське суспільство робить усі можливі кроки, щоб зрушити цю проблему, зокрема і ваша передача. Говоримо, що необхідно об'єднатися і тиснути всім світом, домогтися визволення наших полонених.
