Українці і кримські татари: різні чи схожі? Як проект "Чумацький шлях" , що демонструє історичний взаємовплив двох культур, об'єднав митців, арт-менеджерів і міністрів закордонних справ України та Туреччини в Анкарі, розповів в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" арт-менеджер, ініціатор проекту "Чумацький шлях" Георгій Браїловський.
Це вже третя подорож наша з "Чумацьким шляхом". В лютому цього року ми були в Бухаресті на запрошення нашого посольства. Потім ми були ще в Бейруті, в Лівані також на запрошення нашого посольства. Ігор Осташ, такий дуже енергійний наш посол там. І зараз нам було дуже приємно бути в Анкарі.
На прикладі чого ви показали, що ми більше схожі, ніж різні, з кримськими татарами?
Цього разу нам надали таку можливість презентувати проект в найкращому центрі сучасного мистецтва, це велика галерея сучасного мистецтва на кшталт нашого Мистецького Арсеналу. Там дуже сучасне приміщення, дуже гарне освітлення. Тобто все зроблено на високому європейському рівні. Тому зовсім іншими барвами заграла наша виставка. Ми презентували скорочену версію нашого проекту "Чумацький шлях", в якому були представлені роботи Рустема Скибіна, це сучасна кераміка, батік. Потім була презентована в принтах колекція нашої народної кераміки і історія Криму в малюнках. Тобто з одного боку ми розповідаємо про взаємовплив української і кримськотатарської культури, руйнуючи міфи про те, що наші народи жили в умовах антагонізму. І друга наша така стрічка — історія Криму в малюнках. І на ній ми показуємо, як розвивалася історія Криму з кінця 18-го століття і показуємо, кадри, замалюнки відомого італійського мандрівника Карла Боссолі. І ми бачимо, що це була унікальна культура, яка об'єднала і сарматську, і готську, і візантійську, й османську.
Скажіть, будь ласка, як вам вдалося доєднати до своєї ініціативи міністрів закордонних справ?
Важливо, що ця виставка відбулася завдяки підтримки нашого МЗС. Невипадково нас запросило наше посольство в Анкарі. Активно діє наш департамент культурної дипломатії. Якщо запитують, що зрушується в країні, то можна сказати, що є таке управління, яке активно діє. Інституція, яка сприяє тому, що інформація про наш проект подається по посольствах. Вони запрошують і таким чином ми можемо розповісти про наше бачення спільної історії не тільки всередині країни.
Яка подальша доля "Чумацького шляху"? Куди він проляже?
Якщо говорити організаційно, я спілкувався з нашим представником управління культурної дипломатії, заплановано на 3-4 квартал цього року презентування нашого проекту в Латвії.
