У Раді Європи Україні надали рекомендації щодо боротьби з ненавистю

У Раді Європи Україні надали рекомендації щодо боротьби з ненавистю

У Раді Європи вітають прогрес України у боротьбі з ненавистю та дискримінацією, але вказують на наявні проблеми у цій сфері.

Про це йдеться у п’ятій доповіді Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (ЄКРН) Ради Європи, яка була оприлюднена у вівторок, повідомляє Укрінформ.

"Незважаючи на те, що ми вітаємо досягнутий прогрес, існують проблеми, які все ще викликають серйозне занепокоєння",– сказав Крістіан Ахлунд, голова ЄКРН.

Як ідеться у прес-релізі Ради Європи, "комісія з боротьби з дискримінацією вважає, що конфлікт в Україні призвів до різкого зростання ненависті та загалом негативно вплинув на вразливі групи". У своїй новій доповіді про Україну комісія проти расизму Ради Європи запропонувала ухвалити нові правові положення щодо боротьби з дискримінацією, розслідування злочинів на грунті ненависті, інтеграції ромів та солідарності з внутрішніми переселенцями (ВПО).

Водночас, як вважають автори документа, "необхідно активізувати зусилля, спрямовані на припинення расистського насильства й ненависті щодо представників ЛГБТ-спільноти та ромів, які домінують у публічному дискурсі, й поліпшити умови життя для ВПО".

Європейська комісія проти расизму та нетерпимості зазначила, що Закон "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", ухвалений у 2012 році, значною мірою відповідає її рекомендаціям та що введення в дію положень, які забороняють дискримінацію на основі сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, в Трудовому кодексі у 2015 році було позитивним кроком.

У своїй доповіді ЄКРН наголошує, що внаслідок незаконної анексії Криму Російською Федерацією та збройного конфлікту на сході України, в політичному дискурсі переважає "антиросійська риторика". Проте, як повідомляється, у Києві та інших регіонах зафіксовано мало випадків залякування або нападів на окремих осіб чи групи на основі їхньої російської ідентичності.

ЄКРН також надає ряд рекомендацій українській владі. Вони вимагають визначити пріоритети, а їхня реалізація буде відстежуватися впродовж двох років: зазначити у Кримінальному кодексі сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність як обставини, а отже, криміналізувати підбурювання до ненависті на грунті гомо/трансфобії; звільнити від сплати судових витрат ромів, які прагнуть підтвердити свою особу з метою одержання документів, що посвідчують особу.

Серед інших рекомендацій – надання повноважень щодо розслідування Уповноваженому Верховної Ради з прав людини; включення сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності як обставин у Закон "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"; створення системи збору статистичних даних про інтеграцію ромів; поліпшення доступу дітей ромів до дошкільних закладів і припинення їхньої сегрегації та залякування в школах; поліпшення доступу біженців до соціальних пільг, житла, освіти, вивчення мов та роботи; вирішення питань житла та зайнятості ВПО та інвестування коштів у їхню інтеграцію; створення незалежного від поліції та прокуратури органу для розслідування правопорушень, пов’язаних із расовою дискримінацією, з боку співробітників поліції.

Звіт охоплює період часу з 2011 року по 23 березня 2017 року. Він не враховує ситуацію в АР Крим та місті Севастополі, а також у деяких районах Донецької та Луганської областей, що нині не перебувають під контролем української влади, для якої призначена доповідь та рекомендації.

Зазначимо: ЄКРН – це орган із захисту прав людини Ради Європи, що складається з незалежних експертів, який здійснює моніторинг проблем расизму, ксенофобії, антисемітизму, нетерпимості та дискримінації за такими ознаками, як расова належність, національне/етнічне походження, колір шкіри, громадянство, релігія та мова (расова дискримінація). Він складає звіти та видає рекомендації державам-членам.