Перший суспільно-правовий мовник у Німеччині з’явився ще 1923 року. Тоді мешканці країни за окрему щорічну плату мали змогу слухати радіопрограми із Берліна. Нині суспільно-правові ЗМІ у ФРН – це 22 телеканали, 67 радіостанцій, а також їх онлайн-версії в Інтернеті.
Про історію становлення суспільного мовника, механізми його фінансування та контролю розповідає наша кореспондентка у Німеччині Ганна Снігур-Грабовська:
"Початок сучасній системі суспільного мовлення у ФРН було покладено після Другої світової війни під впливом західних союзників. Першою у вересні 1945 року почала мовити, створена за британським прикладом, Північно-західна радіокомпанія з Гамбурга.
Нині у сфері суспільного мовлення Німеччини працюють понад 25 тисяч осіб. Щорічний бюджет складає 9 млрд євро. Фінансується за рахунок спеціального збору з населення – 18 євро за місяць. Збір є обов’язковим для кожного домогосподарства чи підприємства. У разі ухиляння від сплати, загрожує великий штраф. Незначну частину бюджету суспільно-правових ЗМІ становлять і надходження від реклами. Проте її кількість є значно меншою, ніж в ефірі приватних телерадіокомпаній. Суспільні мовники, за законом, зобов’язані дотримуватися етичних принципів, а також надавати всебічну і збалансовану інформацію не лише зі сфери політики, бізнесу та розваг, а й освіти та культури.
Суспільно-правові ЗМІ представлені Першим каналом німецького телебачення, який, у свою чергу, має дев’ять регіональних мовників, Другим каналом німецького телебачення, Німецьким радіо та телерадіоканалом «Німецька хвиля». У кожного з цих мовників власний менеджмент, який складається з наглядової та управлінської рад, а також керівника, його заступника чи заступників та директорів програм.
Наглядова рада обирає керівника суспільного мовника, так званого інтенданта, та членів управлінської ради, виконує дорадчі функції, слідкує за програмним наповненням та схвалює бюджет. До складу наглядової ради входять делегати від різних політичних партій, профспілщк, церков та громадських об’єднань. Склад, чисельність та термін, на який обирається керівництво, у кожного мовника різні й визначені окремими законами, враховуючи регіональні особливості".
Ганна Снігур-Грабовська, з Німеччини, для Українського радіо.
