ілюстративне фото УНІАН
"А детектор у цій компанії дуже полюбляють"
Щоб дістатися до роботи, потрібно спеціальними перепустками відчинити троє броньованих дверей. Щоб запустити комп`ютер, варто не забути три коди. Їх треба саме пам’ятати, бо якщо детектор брехні покаже, що комбінація десь записана — на співробітника чекає звільнення. А детектор у цій компанії дуже полюбляють. Також звільнять, якщо вийшов до туалету, а комп’ютер не заблокував. Ну і звертання до колег на ім’я та прізвище — теж є приводом до відрахування. Ніхто не знає, навіть як кого звати, не те, що якісь інші особисті подробиці. Про те, щоб говорити поза роботою про роботу і питання не стоїть.
Перший інструктаж — як себе поводити при обшуках, а другий — співбесіда, чи готові ви далі працювати, знаючи реальні умови праці? І хоч платять тут чималі, як для України, гроші, багато хто вже на цьому етапі звільняється. Це не якась військова структура, не СБУ і не секретна лабораторія. Це компанія, яка може мати стосунок до онлайн-грального бізнесу. Казино в інтернеті, спортивні ставки, лотереї, найрізноманітніші парі. Для чого ж тоді всі ці заходи, якщо ще з 2020 року гральний бізнес в Україні легалізований? Так береглися ще задовго до запровадження санкцій проти окремих операторів, які начебто пов’язані з Росією і які не в повному обсязі сплатили податки?
"Санкції торкнулися тільки одного виду грального бізнесу — букмекерських компаній"
10 березня цього року на сайті Президента з'явився указ про санкції проти 120 фізичних осіб і 287 компаній. Діяльність заборонили, активи заблокували низці компаній зі сфери грального бізнесу з Росії та України. Про причини санкцій говорить очільниця напрямку мінімізації корупційних ризиків у санкційній політиці НАЗК Агія Загребельська: "Гральний бізнес в Україні легалізований. Санкції торкнулися тільки одного виду грального бізнесу — це букмекерські компанії. Інших видів грального бізнесу вони взагалі не торкнулися. До того ж торкнулися абсолютно не всіх учасників такого бізнесу. Санкції запроваджені проти тих компаній, які мають ті чи інші зв’язки із РФ. Чому так багато представників грального бізнесу пов’язані з РФ? Для України це історична тенденція. Якщо ми зануримося в далекі 90-ті, то побачимо, що на всіх ринках ад’єктивних товарів достатньо впливову позицію займали саме російські товари. Якщо підемо далі в 2009 рік, то почитаємо стенограму парламенту, коли приймали закон про заборону грального бізнесу, який був популістичний і через який Україна втратила значні доходи. А головне ‒ втратила контроль над боротьбою з лудоманією та обігом ад’єктивного товару. Одним із лобістів цієї заборони були саме проросійські компанії, які хотіли захопити ринок".
Агія Загребельська. Фото: Суспільне
Ще однією з причин санкцій проти окремих операторів ринку є недоплата податків. Як зазначав у коментарі Українському Радіо глава парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, торік обсяг грального бізнесу оцінювався Національним банком у 160-180 мільярдів гривень. Із цієї суми держава отримала (і від сплати за ліцензії, і від податків) лише 1,9 мільярда гривень. Це трохи більше одного відсотка: "Таким чином держава тільки за 22 рік недоотримала щонайменше 25-30 мільярдів податків. Це податки з виграшів, військовий збір, податок на прибуток та інші податки. З огляду на зазначене, бюро економічної безпеки ще у вересні порушило кримінальну справу. Ухилялися від оподаткування організатори азартних ігор, а мова йде про ігри, які проводяться в онлайні, ухилялися за допомогою співробітників банківських установ. Загалом таких банківських установ 9, які брали участь у цих махінаціях. Ця операція здійснювалася кількома способами. У процесінговому центрі банку відбувалася незаконна зміна призначення платежу, вони робили так, що гроші не потрапляли на рахунок організатора азартних ігор, і в організатора азартних ігор не виникав об’єкт оподаткування. Тому майже всі організатори азартних ігор в онлайні ухилися від сплати податків на такі значні суми. Це відбувалося не тільки на майданчику банків, вони відкривали так звані "дзеркальні сайти", що заборонено законом, і через ці дзеркальні сайти також приймали ставки".
Варто зазначити, що майже рік гральний бізнес працював за спрощеною системою оподаткування. Йдеться всього про 2% від обороту. А організатори ігор навіть цей мізер, за словами Гетманцева, сплачувати не хотіли. Нині спрощену систему оподаткування скасували.
.jpg)
Данило Гетманцев. Фото: сайт партії "Слуга народу"
Натомість голова Всеукраїнської ради гемблінгу Антон Кучухідзе називає закидання про несплату податків маніпуляціями: "Коли приймався закон про легалізацію азартних ігор, то було очевидним, що наступним законом має бути врегулювання податкового навантаження, наприклад, вирішення, як рахувати джіджіар, або з якої суми виграшу знімати податок. Тому що податкові зміни, прийняті у 14 році для сфери, якої не існувало, ухвалювали, щоб цю сферу не легалізували, адже оподатковується будь-який виграш. Коли в більшості країн Європи це 0-4%. Є окремі юрисдикціі, але поодинокі, може бути 11%, не більше. Згідно з чинним законодавством, джіджіаром вважається весь дохід, тобто всі гроші, які зайшли у гральний заклад або на онлайн-платформу. У цивілізованому світі джіджіар — це різниця між сумою, яка зайшла в заклад, і виданими виграшами. І ось ця різниця оподатковується додатково, а так виходить дискримінаційна норма. Було прийнято рішення, що до запровадження державної системи онлайн-моніторингу, яка б дозволила бачити державі всі податки, виплати і ставки здійснюються абсолютно в режимі онлайн. До її запровадження накласти на організаторів азартних ігор ліцензійний платіж у вигляді х3. Тобто, не сплачувати 30 тисяч мінімальних зарплат за ліцензію, а сплачувати 90 тисяч мінімальних зарплат, поки держава не створила державну систему онлайн-моніторингу. У сфері азартних ігор є унікальна ситуація, коли ліцензійний платіж є завчасним сплаченням податків. Важливим є співвідношення легального і нелегального. Ще тиждень тому легального ринку було 30% і 70-80% це нелегальний ринок. Скільки онлайн-платформ не заблоковано, скільки рашистських брендів, спрямованих на трафік українських споживачів! І все це лише нещодавно почало блокуватися. Є ще одна маніпуляція. Податкова звітність фіналізується з квітня по квітень місяць. Політикам було зручно маніпулювати. У них ще звітний період навіть не закінчився, вони за законом ще мали можливість звітувати. Податки за 21 рік сплачувалися у квітні 22-го, а податки за 22 — квітень 23-го року. Ну і плюс війна розпочалась".
Як стверджує Кучухідзе, нині є 4-5 тисяч нелегальних гральних закладів, які працюють у реалі. Ці нечесні організатори заважають білому бізнесу і, звісно, завдають величезних збитків державі та звичайним гравцям. Неприємна статистика з нелегальщиною і в онлайн-сегменті. Щоб визначити, чи сплатила інтернет-платформа податки, достатньо зайти на сайт Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей та перевірити назву в ліцензійних реєстрах.
"Елементи нечесної гри — це коли гравці можуть змовитися"
Тарас працює, як він сам каже, у легальній компанії, яка сплачує усі податки і точно видає гравцям їхні виграші. Але навіть у такому разі чоловік не хоче розкривати своє справжнє ім’я і попросив змінити голос: "Я цікавлюсь спортивними подіями. Не лише футболом, а й тенісом, баскетболом. Побачив вакансію "спортивний аналітик". Я зателефонував, пройшов низку співбесід, потрапив до цієї компанії. Наскільки ти чесна людина, у процесі роботи перевіряється. Я чесно працюю. Нечесна робота — якщо спортивний аналітик під час своєї роботи дає неправильний коефіцієнт на події. У кожної букмекерської компанії є додаток або офіційний сайт. Обираєш подію. Наприклад, футбол, Ліга Європи, турнір, де грав "Шахтар". Усі букмекерські компанії давали результат — перемога "Феєноорду". Я не пам'ятаю коефіцієнт, але ймовірність була високою. Так воно й вийшло. "Феєноорд" виграв із розгромним рахунком. Тобто якщо ти вірив у "Шахтар", то міг зайти у додаток і поставити на перемогу. "Шахтар" програв — ти програв гроші. Це чесне парі. Якби ти виграв, то компанія все виплатила б. Це не обман. Якщо ти знаєшся на спорті, проводиш аналіз. Є такий підрозділ "кіберспорт", який зародився за часів ковіду, коли жодних реальних змагань не проводили. Грають 2 гравці двома командами. Вони грають і дають різні варіанти результату. Кількості голів, перемогу того чи іншого гравця. Гравці — професійні кіберспортсмени. Вони добре грають. Це не люди з вулиці. Якщо ти стежиш за ним, ставиш на нього, він виграє — тобі виплачують гроші. Елементи нечесної гри — це коли гравці можуть змовитися: "ми заб'ємо менше двох голів". І поставити на це у конторі. Ці "грачки" забивають один гол. Якщо це бачать люди, наприклад, спортивні аналітики, що ставка підозріло велика, то ці гравці потрапляють під підозру. Їх відправляють на поліграф, і зрештою звільняють".
"Зараз актуальні парі на кількість повітряних тривог за день"
Кіберспорт стає популярнішим за традиційний спорт ще й через те, що середній матч триває 8 хвилин. Це швидкий спосіб як виграти, роблячи ставки, так і програти гроші. Ще одним видом гри онлайн є різноманітні ставки на події. Наприклад, зараз актуальні парі на кількість повітряних тривог за день. Приймалися ставки на потенційні фільми-переможці премії "Оскар". Інколи бувають і дивні парі. Наприклад, в одній компанії ставили на можливість висадки НЛО у поточному році. Тарас стежить за тим, чи правильні коефіцієнти у ставках? Хоч вони і визначаються за допомогою спеціальних програм, інколи можуть траплятися збої. Тоді перед гравцями вибачаються, а виграші не виплачуються. Але насправді таке буває дуже рідко. Зазвичай легальні компанії усе вигране віддають. Єдине — великі ставки завжди перевіряються, чи не мав переможець якоїсь інсайдерської інформації. Спортивний аналітик Тарас розповідає: "У нас купа скандалів у нижчих лігах. Було помічено договірні матчі. Компанія може не виплатити, якщо дізналася, що цей матч був договірним. Таке трапляється у всьому світі, бо гравці хочуть щось заробити. Була історія, коли один гравець вигравав, спочатку мало ставив, потім більше, за геометричною прогресією. Очевидно, що колись він мав програти. Але він вигравав цілий день, потім і наступного дня. Якимось неймовірним дивом. Були підозри щодо гравців у кіберспорті, що вони грали нечесно, доля деяких хлопців невідома, їх відправили на поліграф. Але кінцевий результат — цей гравець вигравав величезну суму, а за підсумком програв гроші. Напевно, він повірив у себе і думав, що так буде постійно. Він міг зупинитися, але не зупинився. Бувають випадки, що компанії не дають багато поставити. Можуть підозрювати людину в нечесній грі. Є різні технічні способи, як ставити ставку швидше, ніж сталася подія. Це певні програми. Якщо забивається гол, його треба одразу вбити в програму. Якщо є якась затримка, 3-4 секунди, є люди, які сидять з певною програмою і чекають. Вона так працює, що вони можуть ставку поставити. І вони ставлять ставку, що гола не було, а за фактом гол уже відбувся. Існують різні служби, які стежать за цим. Зрештою їх можуть заблокувати. Не можна вигравати постійно, це неможливо. Є 100 випадків, у 95 випадках виграє та команда, у 5 випадках зі 100 — не виграє. І хтось виграє разів 2, 3, 4, а на 5-й раз трапляється саме цей випадок. Це математика. Рано чи пізно, якщо не зупиниться, він програє. Дуже мало людей, які після такого виграшу зупиняються, видаляють програму, забувають і все".
Тарас впевнений у чесності компанії, де працює. Знає, що всі умови виконуються, що правила прозорі. І не тому, що роботодавці такі хороші. Принциповість надавачів гральних послуг пояснюється в тому числі небажанням втрачати клієнтів. Але десь глибоко, на підсвідомому рівні, Тарас відчуває, що те, чим він займається, не зовсім корисне. Він знає, що діти часто знаходять способи обійти правила перевірки особи і спускають в онлайн казино гроші на свої обіди. До речі, за даними українських досліджень, з 10 тисяч опитаних підлітків 85% сказали, що вони грали в азартні ігри впродовж останнього року. Розуміє Тарас, що серед гравців більше людей низького достатку, які далеко не шикують. Ловить себе на думці, що в людей після програшу можуть бути навіть суїцидальні ідеї. Чоловік каже, що з початком війни ставки стали набагато меншими. Він це пов`язує з тим, що раніше часто грали небідні люди, яким гроші приходили легко і не завжди чесно. Тому і прощалися вони з ними швидко і весело. Нині ж таких гравців мало. Натомість із початком війни збільшилася кількість нових учасників, які вже жити не можуть без гри. Як зазначають фахівці, війна — це величезний стрес. А під впливом стресу всіляка залежність розвивається швидше.
5 ознак лудоманії
Механізми розвитку лудоманії пояснює психолог Наріман Дарвішов: "Коли ми говоримо про лудоманію, то це особливий поведінковий вид залежності, який не пов'язаний з якоюсь хімічною речовиною. Ми говоримо про поведінку, яка підсаджує людину на так звану дофамінову петлю. Для нас є надзвичайно цінним отримати багато за невеликий вклад. Це так звана асиметрія. Зазвичай ми працюємо й отримуємо якийсь симетричний наслідок. Умовно кажучи, посадили 10 яблунь і збираємо з них урожай. А будь-яка асиметрія історично дуже сильно закріплялася. Це така майже інтерактивна поведінка, яка змушує нас бачити високу цінність в економічній асиметрії. Коли ми отримуємо багато за ніщо. Відповідно, наш мозок реєструє, коли ми таким займаємося, і закріплює цю поведінку, коли ми отримуємо бодай якийсь виграш. Саме по собі очікування того, що ми можемо отримати багато з нічого, викликає дуже велике збудження. Варто один раз виграти, велика ймовірність того, що нас буде до цього тягнути постійно. Потім для нашого несвідомого дуже складно перебудуватися назад і чесним трудом чекати, доки ми отримаємо невелику зарплату чи скромний прибуток із бізнесу. Наступного разу, коли ми будемо потребувати вигоди, наш мозок коротким шляхом показуватиме цю поведінку. І тут на сцену виходить залежність. Залежність спочатку виступає як певне підкріплення. Якщо проаналізувати рекламу цих гемблінгових сервісів — вони пропонують вам на вході дуже вигідні умови, якісь знижки, бонуси, чи навіть якийсь початковий капітал, щоб отримати позитивні підкріплення. І після того, як це підкріплення трапляється, людина сама буде прагнути грати далі й далі. І у цієї поведінки настільки високий пріоритет, що нам дуже складно стає її свідомо контролювати".
В умовах сильного стресу людина перестає щось відчувати. Потрібні потужні подразники, щоб себе мобілізувати. Це може бути екстремальна їзда, агресивна поведінка, залежність від якихось речовин. Можемо говорити і про гру як про елемент ризику. Геймери бувають відповідальними. Пограли трішки — зупинилися. Але якщо людина, за словами доктора медичних наук, психотерапевта Бориса Івнєва, має 5 наступних ознак, то це вже лудоманія. Є спеціальна класифікація.
1. Втрата контролю над собою. Людина повертається весь час думками до свого минулого досвіду, особливо, коли вигравала. Продовжує гру, коли нарощується ставка — як зростає доза алкоголю або наркотиків у залежних від цих звичок. Лудоман багато разів пробує контролювати себе, але марно.
2. Дратівливість. Коли людину обмежують у грі. Самостійно вона це робить, або хтось із родичів обмежує.
3. Задоволення. Коли є депресія або тривога, людина пограє і їй стає краще. Обов`язково повертається до гри наступного дня — програв сьогодні й наступного дня він уже знайшов десь гроші спробувати відігратися.
4. Конспірація. Людина бреше сім’ї, лікарю, будь-кому, щоб приховати залежність.
5. Все життя — гра: лудоман готовий практично все віддати і перервати взаємини з близькими, по роботі, лише заради гри.
До спеціального реєстру ігроманів входить понад пів тисячі осіб
Серед пацієнтів Бориса Івнєва, а він лікує різні залежності, приблизно п’ята частина ігроманів. Хоча, за даними європейських досліджень, лише 6% пацієнтів із залежностями одразу звертаються до спеціалізованих клінік. Люди шукають поради, де завгодно, аби лишень не у дипломованого фахівця з досвідом. Крім того, вони всіляко намагаються приховати свою хворобу. Для того, щоб обмежити доступ таким людям до подальшої гри, їх вносять до спеціального реєстру. Звертаються або родичі, або самі особи, або організатори грального бізнесу, або Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей.
За 2 перші місяці 2022 року в такий реєстр було внесено 93 гравці, а в 23-му році за лютий та січень список поповнено вже на 150 осіб. Тобто — об’єктивно війна принесла свої плоди і тут. Наразі до такого реєстру входять більше пів тисячі осіб. І компанії, які працюють легально, з ними справи не вестимуть. Адже реально й за це потрапити під санкції. Чого не можна сказати про тих шахраїв, які залишаються в тіні. Їм все одно, хто у них залишає свої чи позичені кошти. Як же відбувається лікування лудоманів?
Як підкреслює Борис Івнєв, для одужання хворий має сам усвідомити проблему. А цього часто немає: "Пацієнт на тому фоні, що у нього є величезне відчуття провини за ті гроші, які він витратив на гру, дає згоду на лікування. Але якщо пацієнт не співпрацює з лікарем, то отримати позитивний результат практично неможливо. Лікування проходить через кілька етапів і складається з різних факторів. Спочатку проводиться діагностика, незалежно від того, який вид залежності, зазвичай звернення у клініку відбувається після сильного стресу. Для лудомана — це програш в казино великої суми грошей, яка для людини є непідйомна. Психологічний, фізичний стан такого пацієнта значно погіршується. Потрібні невідкладні заходи і, звісно, медикаментозна терапія спочатку, щоб якось врівноважити емоційний стан людини. А потім вже починається наступний етап, коли з пацієнтом працюють з метою реабілітації. На цьому етапі пацієнт працює з психіатром, психологом, психотерапевтом. Для того, щоб сформувати нові поведінкові установки, обговорюються нові шляхи реагування у стресовій ситуації, шляхи реагування, коли є пропозиція від казино "ось тобі гроші, на, пограй". Це процес адаптації, людина повертається до звичайного життя. Це найскладніший етап — повернення до звичного ритму життя. І це дуже важливо, щоб ми могли підготувати пацієнта до того, що він знову отримає можливість у будь-який момент зробити ставку. У клініці він повністю обмежений від спілкування з інтернетом, можливості отримати якісь гроші. Але якщо людина виходить, то, працюючи з пацієнтом, ми формуємо можливість розпізнавати ті стани, які можуть передувати грі. Для цього використовуються кілька технік. І програма соціальної підтримки, і когнітивно-поведінкова терапія, і використання гіпнотерапії. Усі ці речі дають можливість адаптуватися".
Борис Івнєв радить одразу повидаляти всі гральні акаунти, намагатися не стикатися з відповідними сайтами і рекламою. Хоча в наших реаліях це дуже складно. Адже навіть переглядаючи дитячі мультики в мережі, потрібно відмахуватися від нав’язливих картинок і спокусливих пропозицій. Тут і здоровим людям інколи важко прогортати яскраві реклами успіху й достатку. А що вже казати тим, на кого родичі витратили кругленьку суму, щоб закрити борги і пролікувати у клініці. Тому й повертаються вони часто, за словами Бориса Івнєва, до давніх пригод. Хтось раніше, хтось пізніше. Зрозуміло, війна, стрес, хочеться якось абстрагуватися від реальності. Та чи варте воно того? Чи це найкращий спосіб витратити гроші? Коли кошти так потрібні Україні та ЗСУ!
