Фото: TVN24
Історія — не для хронології, а для розвитку критичного мислення
"Щодо механіки проєкту, було важливо отримати доступ до оригінальних підручників, знайти спеціалістів, які будуть і знатися на підручниках з методологічної точки зору, і володіти відповідними мовами. В нас зібралася чудова компанія авторів з Інституту історії НАН. Вигравши тендер, вони провели дослідження цих підручників у чотирьох країнах, які відносяться до пріоритетної географії Українського інституту. Це країни, з якими ми передовсім працюємо: Польща, Німеччина, Франція та Велика Британія. Закінчили дослідження ми фактично перед початком великої російської офензиви, тому вони дають непоганий зріз того, як усталилося бачення і розуміння України в цих країнах до війни", — розповіла Надія Коваль.
Вона додала, що залежно від країни, учасники проєкту дослідили від 30 до 60 підручників історії і суб’єктності України, послідовної нарації про українську історію в цих підручниках, як правило, немає: "Це пов’язано з різними питанням, в тому числі і домінації російської історіографії та російського способу трактування подій. Іншою проблемою є інші підходи до викладання історії в Україні та європейських країнах. Немає повноцінного та системного викладення історії конкретних країн та регіонів в багатьох країнах, зокрема і Великій Британії та Німеччині. Вивчення історії там більш проблемно орієнтоване, зосереджене не стільки на те, щоб ми знали історію якоїсь країни, як на тому, щоб на прикладі важливих історичних подій розвивати в учнів критичне мислення та здатність до аналізу. Тому підручник там буде не про історію ХХ століття, а, наприклад, про історію СРСР 20-40-х років. Національні моменти там будуть мати другорядне значення".
В якому контексті вивчають Україну у…
…Великій Британії
"У Великій Британії Україна з’являється в контексті історії Першої світової війни, формування Радянського Союзу і в історії Другої світової війни. Вона з’являється в цих моментах доволі побіжно, іноді географічно — як територія, на якій відбуваються певні події. Іноді згадується (а іноді й ні) — при утворенні СРСР", — розповіла Надія Коваль. За словами експертки, якщо говорити про історію Радянського Союзу та Другої світової війни, то вона радше радянсько- та русоцентрична, а українські сюжети є прохідними.
"Хоча, якщо дивитися на британські підручники різних років, то присутність України поступово розширюється. Проте нам би така ситуація зараз швидше не сподобалась, адже присутність України все одно низька", — додала Коваль.
… Польщі
"Тут ми маємо протилежний варіант. Як зазначає авторка дослідження, було б цікаво подивитися в контексті Польщі не лише на історію ХХ століття, але й довший відрізок часу. Найбільше уваги сюжетам, пов’язаним з українською історією, приділяється в ранньомодерних часах XVI-XVIII століття. Там українських сюжетів дуже багато, тому що вони пов’язані з польськими", — розповіла експертка.
Також, як продовжила Коваль, в історії ХХ століття історія України представлена в контексті польської історії: "Перша світова війна, битва за Львів, східну Галичину, Друга польська республіка, Друга світова війна — у всіх цих моментах виринають ті чи інші інтерпретації подій, пов’язаних з українською історією".
"В польських підручниках Україна і українці представлені перш за все через конфлікти, які вони мали з поляками в ХХ столітті. Але при цьому всьому не можна сказати, що українці представлені вороже. Тут ми маємо дуже цікавий прецедент того, що в рамках взаємин з Польщею працювала ціла група польських та українських істориків, які послідовно багато років займалися підручниками. Тому дискурс цих підручників розглядає й рацію українців, намагається пояснити, не вживає дуже радикальних конструкцій", — розповіла Коваль.
… у Франції
"Наше дослідження підручників у Франції — це друге з чотирьох досліджень, де автор перевиконав поставлене йому завдання і заглянув трішки далі, ніж історія ХХ століття. Так, підхід до Київської Русі в підручниках Франції залишається русоцентричним. Вона трактується як протодержава, з якої потім з’явилася Росія", — розповіла Надія Коваль.
Щодо ХХ століття, то, за словами експертки, якщо школяр допитливий і дуже хоче використати додаткові джерела інформації, тоді він зможе щось дізнатися про Україну. "Загалом же історія України в підручниках згадана дуже побіжно, часто Україна з’являється на карті просто як об’єкт, фон, де відбуваються певні події. Проте у Франції особлива увага звернена до Голодомору, який описаний більш детально, ніж в підручниках інших країн. Друга тема, яка сильно цікавить французів і детально описана, — це тема Чорнобиля".
...у Німеччині
"В німецьких підручниках є така особливість щодо травматичного досвіду Другої світової війни, що ціллю підручника є виховання свідомого громадянина. Йдеться про виховання громадянських цінностей та про певний німецькоцентризм у вивченні історії. Історія окремих країн дуже детально не вивчається", — зазначила Коваль.
Експертка звернула увагу, що німецька наука та сфера підручників дуже консервативна: в підручники потрапляють дуже усталені факти спільні інтерпретації. Тож різницю між різними виданнями часто складно помітити.
