Онлайн-загрози: як попередити, або мінімізувати негативні наслідки. Гість — Віталій Якушев, CEO компанії із кібербезпеки 10 Guards.
Про Австралію та Австралійський союз, про діаспору, аборигенів, економічний розвиток і допомогу Україні з віцепрезиденткою Світового конгресу українців у країнах південної, південно-східної Азії, Австралії, Нової Зеландіі, очільницею освітньої референтури Світової федерації українських жіночих організацій, головою Союзу Українокштату Вікторія в Австраліі Наталею Пошивайло-Таулер.
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
Севрський договір 1920 року позбавив колишню Османську імперію виходу до Середземного моря, а Лозанський, 1923-го скасував принизливу угоду і відновив Туреччину в правах "володаря" морів і проток. Конвенція Монтре цей статус утвердила. Саме про це говоримо з віцепрезидентом Української асоціації міжнародного права, провідним науковим співробітником Інституту інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України Тимуром Коротким та дослідницею Женевської академії міжнародного гуманітарного права та прав людини, кандидаткою юридичних наук, доценткою Наталею Хендель.
Відновлення з руїн економік держав, які були практично знищені під час Другої світової. Проаналізуємо чи є щось у їхньому досвіді цінне для нас. Гість — Олексій Кущ, економіст, експерт аналітичного Центру "Об’єднана Україна".
Ялтинська та Потсдамська мирні конференції 1945 року. Як вчергове ділили Європу за підсумками Другої світової війни. Які наслідки це мало для повоєнного світу. Говоримо із завідувачем відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії Україні Академії наук, доктором історичних наук, професором Олександром Лисенком.
Цього року виповнюється 105 років Паризькій мирній конференції. Там були накреслені нові кордони Європи. Чому тодішні переможці у Першій світовій не побачили Україну, і тільки на 20 років відтермінували Другу світову? Відповіді давав доктор історичних наук, професор, завідувач кафедрою нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Шевченка Олег Машевський.
Друга половина 19 століття була позначена Великою Парагвайською війною проти Потрійного союзу — Бразилії, Аргентини та Уругваю. Наслідки цієї тотальної й першої геноцидної війни в історії Латинської Америки відчувається й через 150 років. Говоримо про це із експертом програми досліджень Латинської Америки Ради зовнішньої політики "Українська призма" Іваном Фечком.
Європейські лідери ФРН, Франції, Греції та Іспанії, які перемагали на виборах із однією риторикою, а потім змінювали політичний курс. Говоримо про це з доктором історичних наук, професором, провідним науковим співробітником відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики Інституту історії України НАНУ Андрієм Мартиновим.
Чи можна говорити, що з року в рік Давос формує політичні та економічні тренди в геополітиці, та й узагалі має якийсь вплив на формування зовнішньополітиічної стратегії країн-учасниць? Говоримо про це з учасником цьогорічного ВЕФ, президентом Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайлом Гончаром.
Міжнародно-політична складова нинішнього без’ядерного статусу України. Хто і як тиснув на першого президента, якими були ті перемовини, які рішення приймав той український парламент, які були аргументи американців і чи справді вони вірили росії? Гість студії — народний депутат України п’яти скликань, міністр охорони довкілля та ядерної безпеки 1992-1998 років, керівник парламентської робочої комісії щодо ядерного роззброєння, автор книги "Історія ядерного роззброєння" Юрій Костенко.
Чому світ так боїться розпаду Росії? Чи треба в Україні серйозно вивчати історію росії з точки зору імперськості цієї держави, показуючи справжню суть нинішньої рф? Говоримо про це з Надзвичайними і Повноважними послами України, міністром закордонних справ 2007-2009 роках, керівником аналітично-інформаційного Центру досліджень росії Володимиром Огризком та головою правління Українського кризового медіа-центру, послом України в США у 2015-2019 роках Валерієм Чалим.
Як мирні й нейтральні країни стають членами військових альянсів. Фінляндія і Швеція одночасно подали заявки на вступ до НАТО. Що таке шведський нейтралітет і як країна від нього відмовилася говоримо з головною консультанткою Національного інституту стратегічних досліджень Аліною Гриценко.
